Аналіз інфекційної захворюваності за 4 місяці 2026 року по Михайло-Коцюбинській територіальній громаді
За 4 місяці поточного року на території М-Коцюбинської територіальної громади Чернігівського району зареєстровано 5 випадків ентероколітів:
3 випадки ентероколіту невстановленої етиології, 1 дорослий та 2 дітей 7 років, 9 років;
2 випадки ентероколіту встановленої етиології (1-klebsiella), (1-enterobacter cloacal) у дітей: 2,5 років, та 12 років;
2 випадки туберкульозу легень (дорослі) з виділенням мікобактерій в навколишнє середовище;
2 випадки грипу А 1 (дорослий) та дитина 15 років;
51 випадок ГРВІ (гострі респіраторні вірусні інфекції);
10 випадків покусів тваринами (8 дорослих осіб та 2 дитини 8, 9 років), 6 тварин знаходились під десятиденним ветеринарним наглядом (3 собаки, 3 кота), 3 собаки невідомі, постраждалі отримують антирабічний курс щеплень, 1 в домашної тварини (собаки) підтверджено випадок сказу, постраждалий отримує антирабічні щеплення.
Разом з тим, інформуємо Вас щодо профілактики сказу.
Профілактика сказу: як запобігти смертельно небезпечній хворобі!
Сказ – це гостре інфекційне захворювання, що уражає центральну нервову систему людини та тварин. Збудником є вірус сказу (Rabies lyssavirus), який передається зі слиною заражених тварин, найчастіше через укуси. Попри розвиток медицини, сказ залишається однією з найнебезпечніших хвороб у світі – після появи клінічних симптомів він майже завжди закінчується смертю. Саме тому головний акцент робиться на профілактику та своєчасне звернення по медичну допомогу.
Як передається сказ?
Основним джерелом інфекції є дикі та свійські тварини – собаки, коти, лисиці, вовки, єнотовидні собаки, кажани.
Зараження людини відбувається переважно:
• через укус інфікованої тварини; • при потраплянні слини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки (очі, рот, ніс);
• рідше – через подряпини або облизування ран. Вірус проникає у нервову тканину та поширюється до головного мозку, викликаючи запалення, судоми, агресію, параліч і смерть.
Ознаки сказу у тварин
Поведінка тварини зазвичай різко змінюється:
• дика тварина може втратити страх перед людьми, наближатися до населених пунктів; • свійські – стають агресивними або, навпаки, надмірно лагідними;
• спостерігається рясна слинотеча, хрипи, відмова від їжі та води;
• можливі судоми, параліч щелепи, кінцівок чи всього тіла. У разі підозри на сказ тварину не можна вбивати – її потрібно ізолювати та повідомити ветеринарну службу, щоб фахівці провели необхідне обстеження.
Профілактика сказу у людей
Профілактичні заходи є ключовим елементом боротьби зі сказом. Основні рекомендації фахівців:
1. Регулярна вакцинація домашніх тварин.
• Щорічне щеплення собак і котів є обов’язковим.
• Диких або безпритульних тварин щеплюють ветеринарні служби шляхом розкидання вакцини у природному середовищі.
2. Контроль безпритульних тварин. Органи місцевого самоврядування спільно з ветеринарними установами повинні проводити заходи зі стерилізації, вакцинації та обліку тварин.
3. Уникання контактів із дикими тваринами. Навіть якщо вони виглядають мирно, не варто підходити чи годувати їх.
4. Інформування населення, щодо ризику сказу, особливо серед дітей, допомагають зменшити кількість випадків укусів.
Дії після укусу або контакту з підозрілою твариною
Якщо вас укусила або подряпала тварина:
1. Негайно промийте рану великою кількістю води з милом не менше 15 хвилин.
2. Обробіть краї рани антисептиком (перекис водню, спиртовий розчин йоду).
3. Не накладайте щільну пов’язку.
4. Терміново зверніться за медичною допомогою в лікувальний заклад!
Сказ – хвороба, якої можна уникнути. Регулярна вакцинація тварин, обережність у поводженні з дикими та свійськими тваринами, своєчасне звернення до лікаря після укусу – це прості дії, що рятують життя.
Пам’ятайте: профілактика – найкращий захист від сказу
За інформацією Чернігівського відділення Чернігівського міськрайонного відділу Чернігівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України
