Олександр Сердюк
Сердюк
Олександр Миколайович
24.10.1969-07.04.2026
Олександр Сердюк народився 24 жовтня 1969 року в Михайло-Коцюбинському.
До восьмого класу навчався в місцевій школі, займався в духовому оркестрі.
З дитинства мріяв бути військовим.
Після восьмого класу був вихованцем військово-духового оркестру в місті Полтава.
Понад рік навчався в Одеському військово-артилерійському училищі, а потім перевівся до Чернігівського кооперативного техінкуму, де здобув спеціальність механіка харчових апаратів.
З грудня 1987-го по травень 1990 року проходив військову службу. Після демобілізації працював на різних підприємствах у Чернігові.
Пізніше займався підприємницькою діяльністю та одначасно навчався на заочному відділенні історичного факультету Чернігівського державного педагогічного інституту.
З 1997 року працював на різних посадах за кордоном.
Повернувся в Україну та в січні 2024 року долучився до лав ЗСУ.
Службу боєць проходив в Авдіївці, Кураховому та Семенівці, що на Чернігівщині. Останнім часом воював на Сумському напрямку, на посаді головного сержанта групи цивільно-військового співробітництва Лубенського 147 батальйону (3-го батальйону) 116 бригади ТрО.
За військову службу був нагороджений медаллю сил ТрО "За вірну службу", Хрестом бойового братерства, пам'ятним знаком "За заслуги", медаллю "Доброволець російсько-української війни", відзнакою Президента України "За оборону України".
На 57 року життя під час виконання обов'язків військової служби, внаслідок загострення хронічної хвороби, втративши свідомість, потрапив в автомобільну аварію.
7 квітня 2026 року воїн помер у Київському шпиталі, де лікарі боролися за його життя.
Поховали бійця на Маридонівському кладовищі в рідному селищі.
У чоловіка залишилися дружина та дві доньки.
