Володимир Андрійченко
Андрійченко
Володимир Леонідович
10.03.1985-16.03.2022
Поїхав забирати поранених та вбитих побратимів і загинув сам. Учасник двох революцій – Помаранчевої та Гідності, ветеран АТО, голова Чернігівського обласного осередку Комітету виборців України. 16 березня поблизу Чернігова загинув 37-річний чернігівець Володимир Андрійченко, який їхав на медичній машині забирати поранених і вбитих побратимів.
Захищати Україну від російських окупантів Володимир Андрійченко хотів ще у 2014-му, після нападу росії на Донецьку та Луганську області. Тоді добровольцем чоловіка не взяли через брак військового досвіду. За рік, під час другої хвилі мобілізації, він таки пішов воювати.
Після ротації Володимир вступив до Сумського вищого артилерійського командного училища. У 2018-му закінчив його. Останнім часом працював у Києві.
У 20-их числах лютого його викликали до чернігівського військкомату як лейтенанта запасу. Наступного дня після приїзду чоловіка до Чернігова почалося повномасштабне вторгнення росії. Володимир потрапив до медичного взводу 1-ї танкової бригади.
На службовій машині Володимир возив поранених і вбитих побратимів.
До Дня Перемоги Володимир так і не дожив… Вранці 16 березня він вирушив у передмістя Чернігова, аби забрати тіла загиблих і поранених побратимів.
