Пам’ятка для суб’єктів господарювання щодо основних вимог державного ринкового нагляду відносно продукції, безпечність якої підпадає під дію технічних регламентів
Маркування, яке ОБОВ”ЯЗКОВО має бути на продукції:
-
Знак відповідності технічним регламентам;
-
Інформація, яка дає змогу ідентифікувати продукцію (тип, номер партії, серійний номер, артикул тощо);
-
Найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та контактну поштову адресу виробника відповідно до законодавства про мову;
-
Така ж сама інформація має надаватися про імпортера, якщо ця продукція виготовляється не на території України;
-
Інструкція, інформація про безпечність, застережні заходи;
Продукція має супроводжуватися декларацією про відповідність, якщо це передбачено технічним регламентом.
Вся зазначена інформація зазначається відповідно до законодавства про мову (українською).
Перед наданням продукції на ринку розповсюджувачі перевіряють зазначене вище маркування.
Звернути увагу!!! Приймати продукцію важливо з належним чином оформленими первинними документами (накладною, рахунок-фактура тощо).
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
2. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Зазначені документи, відповідно до технічних регламентів, зобов’язані зберігати від 5 до 10 років, в залежності від виду продукції.
У разі якщо розповсюджувач не зможе надати інформацію про постачальника продукції, то особою, яка ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб’єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції.
