Пошкодження майна підприємств внаслідок воєнних дій: чи варто розраховувати на відшкодування та як підтвердити втрати?

Дата: 16.05.2022 08:15

Кількість переглядів: 688

20 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (далі - Постанова № 326).

Знищення та пошкодження майна підприємств усіх форм власності - це один із напрямків, за яким визначаються шкода та збитки, завдані Україні внаслідок збройної агресії російської федерації.

Кожне підприємство, майну якого була завдана шкода, може розраховувати на відшкодування збитків.

Теоретично, існують шляхи відшкодування шкоди:

за рішенням органів судової влади України

2) за рішенням міжнародних судових органів.

Цьому відповідає і позиція Офісу Генерального прокурора про те, що задокументовані докази завданої шкоди будуть використані для кримінального переслідування причетних до злочинів відповідно до українського законодавства, у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі та в спеціальному трибуналі після його створення.

1. Щодо відшкодування шкоди за рішенням українських судів, то відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для реалізації даної норми, потрібно розпочати кримінальне провадження, встановити осіб, які пошкодили майно конкретного підприємства і коли обвинувальний акт буде передано до суду, то підприємство матиме право пред'явити до потенційного злочинця цивільний позов про відшкодування шкоди.

Зрозуміло, що зараз майну підприємств шкода завдається незаконними діями громадян російської федерації. Очевидно, що ці особи фізично ніколи не постануть перед українським судом і тим більше не виконають рішення суду про відшкодування збитків українським підприємцям.

Тому, не виключно, що за наявності заочного рішення суду, уряд України розробить механізм відшкодування певних збитків за рахунок майна резидентів російської федерації. Мова йде про реалізацію Закону України 2116-IX від 03.03.2022 «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».

2. Міжнародний кримінальний суд в Гаазі може розглядати злочини геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини (до яких відноситься пошкодження об'єктів цивільної інфраструктури) та злочини агресії (стаття 5 Римського статуту МКС).

Ні Україна, ні росія не ратифікували Римський статут Міжнародного кримінального суду, тому розслідування злочинів агресії в Україні не підпадають під юрисдикцію МКС.

Проте, Україна раніше своїми заявами визнала юрисдикцію суду, а після 24 лютого 2022 року близько 39 держав-учасниць Римського Статуту звернулися до МКС щодо розслідування злочинів в Україні.

Тому, 2 березня 2022 року Прокурор МКС Карім Хан прийняв рішення про початок повноцінного розслідування воєнних злочинів, актів геноциду та злочинів проти людяності на території України.

Згідно зі статтею 75 Римського статут МКС суд встановлює принципи щодо відшкодування збитків потерпілим. Суд може визначити у своєму рішенні масштаби та розмір будь-якої шкоди, збитків, заподіяних потерпілим.

Тобто, на даний час маємо, як мінімум, теоретичне підґрунтя для відшкодування завданих збитків.

Проте, невідомо, рішення якого саме органу змусить російську федерацію виплатити шкоду за всі зруйновані чи пошкоджені об'єкти.

Шкода, завдана майну українських підприємств, носить масовий характер.

Уряд України зацікавлений в існуванні механізму, при якому держава Україна в інтересах усіх приватних осіб зможе пред'явити майнові вимоги до держави-агресора.

Тому зараз дії Уряду зосереджені на фіксуванні та описі шкоди, яка була завдана майну підприємств усіх форм власності.

Як підтвердити втрати майна підприємствам недержавної форми власності, які постраждали внаслідок збройної агресії рф?

Відповідно до Постанови № 326 основними показниками, за якими оцінюються шкода та збитки є:

- вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна;

- упущена вигода (доходи, які підприємство могло б реально одержати за звичайних обставин, якби його майно не було знищене чи пошкоджене).

У Постанові № 326 вказано, що визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції.

Поки така методика не затверджена, рекомендовано керуватися загальними правилами підтвердження збитків:

Зібрати копії всіх документів, що підтверджують право власності на майно (договори купівлі-продажу, витяги з реєстрів, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів тощо). Якщо документи не збереглися, то потрібно зайнятися їх відновленням одразу після скасування воєнного стану.
Звернутися до представників Національної поліції (за номером 102) для забезпечення визначення причини пошкодження/руйнування майна з долученням представника ДСНС України.
Звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про проведення обстеження та довідкою виданою Національною поліцією про фіксацію причин пошкодження майна або його руйнування.
Провести інвентаризацію відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань» та документально підтвердити наявність майна, його стан, відповідність критеріям тощо.
Провести експертну оцінку збитків, завданих майну підприємства.
Прописати упущену вигоду (доходи, які підприємство могло б отримати, якби майно не було пошкоджене). Пізніше, упущена вигода буде офіційно розрахована за методикою, зазначеною вище.
Зібрати максимально точну інформацію про дату та обставини пошкодження майна.
Зафіксувати пошкоджене майно на фото- та/або відеозйомку. У майбутньому це надасть можливість експертам встановити причини пошкодження.