Олександр Головач
Світла пам’ять Герою: Головач Олександр Миколайович
22 березня 1970 року в селищі Парафіївка на Чернігівщині народився Головач Олександр Миколайович — чоловік із великим серцем, щирою душею і незламним характером. Все своє життя він присвятив праці, родині та служінню рідній Україні.
Ще в юності Олександр проявив рішучість і відповідальність: після закінчення середньої школи в 1985 році вступив до Чернігівського СПТУ №5, де здобув фах ремонтника-оглядача вагонів залізниці. У 1988–1990 роках проходив строкову службу в лавах армії, гідно виконавши свій обов’язок.
У 1991 році Олександр створив власну родину. Разом із дружиною виховали двох синів, проживали в селищі Михайло-Коцюбинське. Працьовитий та сумлінний, він трудився у будівельній галузі, а також працював на Чорнобильській АЕС — місці, що потребувало особливої відваги та витривалості.
Коли в 2024 році Україна знову опинилася в скрутному становищі, Олександр не залишився осторонь. Добровольцем пішов на фронт, захищаючи Батьківщину у найгарячішій точці — на Донеччині, в районі Бахмута, поблизу Кліщіївки. Сержант, старший стрілець-оператор механізованого відділення військової частини А 4718, він мужньо виконував бойові завдання, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.
21 травня 2024 року Олександр Головач героїчно загинув у бою, залишивши по собі глибокий слід у серцях побратимів, рідних і всіх, хто його знав. Його поховали на рідній землі — в селищі Михайло-Коцюбинське, де й досі відчувається його присутність у пам’яті близьких.
Світла пам’ять Герою. Його життя — приклад гідності, любові до родини і Батьківщини. Нехай його подвиг ніколи не буде забутий.
